Станіслав ХАЛІН, д-р економічних наук, доцент, директор ДНУ «УкрНДІПВТ
ім Л. Погорілого»
Микола ЗАНЬКО, кандидат технічних наук, ДНУ «УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого»
Втрати врожаю при комбайновому збиранні є поширеною проблемою, що зумовлюється станом посівів, погодними умовами та недостатньо правильним технологічним налаштуванням збиральної техніки. В цьому можна пересвідчитися після жнив, візуально обстежуючи поле. І спостерігаючи за таким поле, як воно «зазеленіло» після жнив, можна кількісно об’єктивно оцінити: скільки ж ми втрачаємо комбайнами в полі. Втрачене комбайном зерно лежить на поверхні поля, в стерні у відповідності з системами, що їх сформували: якщо це молотарка – втрати розміщені на «стрічці» по центру комбайна, точніше – по ширині молотарки, коли ж це втрати сформовані жаткою – втрати «розсіяні» на 4-12 м, в залежності від ширини захвату жатки. Тому, по характеру розміщення такого зерна на полі можна чітко визначити, яка система комбайна сформувала ці втрати зерна.
За комбайном, при скошуванні і обмолоту хлібної маси, втрати зерна допустимі на рівні 2%: 1,5 % – за молотаркою і 0,5 % – за зерновою жаткою. І слід відмітити, що коли умови роботи відповідають вимогам до комбайнового обмолоту хлібів – стиглі, вологість соломи – менше 10%, вологість зерна – менше 14%, вони – стоячі, без бур’янів, – процеси обмолоту і сепарації в молотарці йдуть задовільно і тоді втрати зерна не перевищують допустимих.
Але може бути так, що хліба засмічені бур’янами, оптимальні терміни збирання вже давно минули, а тут ще й дощі пішли!… А збирати урожай – потрібно! І тоді господарники приймають «рішучі» міри: збирати хліба!… В молотарку поступає зелена, дуже волога маса, засмічена бур’янами. Процеси сепарації і в МСС, на соломотрусі і на решетах очищення зерна йдуть вкрай незадовільно і втрати досягають більше 25% (фото 1).
Фото 1 – Втрати зерна при обмолоті озимої пшениці, засміченої зеленими бур’янами
Озима пшениця і ячмінь є базові в Україні по площі посіву і по валовому збору урожаю. А які ж втрати зерна озимої пшениці при роботі комбайна в нормальних умовах? Вдамося для такої оцінки вже зібраного поля (фото 2). Розподіл сходів по полю (читай – втрати) свідчить, що вони сформовані та розподілені по ширині захвату зернової жатки і, як правило, обумовлені збільшеними оборотами мотовила. Порівнюючи віртуальні сходи зерна (норма висіву – на рівні 220 кг/га) з фактичними (фото 2) можна стверджувати, що зійшло зерна, яке втрачене, на рівні 110 кг/га. При середній урожайності зерна озимої пшениці на такому полі в 44 ц/га, ці 110 кг будуть становити 2,5% (при допустимих 2,0%).
Фото 2 – Втрати зерна «середньостатистичним» зернозбиральним комбайном озимої пшениці (загальний вигляд сходів втраченого зерна)
Реалії сьогодення такі, що оптимальні терміни збирання зернових колосових культур – 10 днів, часто «добігають» позначки 20 (!!!) днів! А як же втрати зерна самоосипанням? Їх визначали до початку жнив (з 1 липня), під час їх проведення (пшениця – 23 липня, ячмінь – 28 липня) і після завершення збирального сезону (фото 3-4). Сучасні сорти зернових колосових культур – пшениця «Богдана» і ячмінь «Виклик» період жнив мали втрати: пшениця – 0,2 %, ячмінь – 0,35 %. Через півтора місяці після завершення жнив втрати зерна пшениці внаслідок природного обсипання – незначні і досягли рівня 1,6 %, а ячменю – 3,8 %.
Фото 3 – Колос пшениці після оптимальних термінів збирання втратив природній блиск, має поникле положення але зерно – не «висипає»
Фото 4 – Перекручені між собою та пониклі колоски ячменю свідчать про перевищення термінів оптимального збирання
Нижні боби сої із зерном розміщуються нижче лінії зрізу – 5 см (фото 5) і, природньо, не можуть бути зрізаними зерновою жаткою. Тому для збирання сої необхідна спеціалізована жатка, із різальним апаратом типу «FLEX». Вона виконує дуже низький зріз стебел, який менше 5 см і це дозволяє виключити втрати зерна категорією «незрізані боби». А як же реально насправді?
Фото 5 – Боби на стеблі сої розміщені майже до самої поверхні поля
Польовим дослідженням піддано якість збирання сої із застосуванням двох типів жаток – спеціалізованої соєвої (фото 6) і стандартної зернової (фото 7-8).
Фото 6 – Незначні втрати зерна при скошуванні сої спеціалізованою соєвою жаткою
Результати свідчать, що збирання сої спеціалізованою жаткою дозволяє уникнути втрат категорією «незрізані боби». Незначні втрати категорією «вільне зерно» – до 0,5 % (фото 3) обумовлені станом стиглості сої та режимом роботи жатки – підвищеною частотою обертання мотовила. При збиранні сої стандартною зерновою жаткою поверхня поля «всіяна» як бобами так і вільним зерном (фото 7-8). Його кількість – значна: втрати складають до 10 %.
Фото 7 – Втрати зерна в бобах при збиранні сої стандартною зерновою жаткою
Фото 8 – Втрати вільним зерном при збиранні сої стандартною зерновою жаткою
Технологія виробництва ріпаку в наші дні є в достатній мірі відпрацьована. Комбайнове збирання, як правило, виконується із застосуванням ріпакових столів. Часто посіви ріпаку розвиваються дуже нерівномірно і на час збирання врожаю верхні стручки вже відпадають (бо стиглі), нижні стручки на посівах часто ще залишаються зеленими (фото 9).
Фото 9 – Посіви ріпаку розвиваються дуже нерівномірно: верхні стручки вже стиглі, а нижні стручки ще залишаються зеленими
Збирати урожай озимого ріпаку слід при оптимальній вологості – 12%, тому що при вологості 10% спостерігається значне осипання насіння. При входженні боковини звичайної зернової жатки в таку масу стручки лопаються і насіння висипається на землю. Візуальна оцінка свідчить, що «рясні» сходи насіння ріпаку можуть бути при їх висіві до 8 кг/га (фото 7) (проти «норми» в 4 кг/га!). При середній урожайності в 30 ц/га втрати складають 0,26%. Здавалось би – мізерні! Але при ціні насіння 25000 грн /т – втрати в грошовому еквіваленті складають 200 грн/га. При площі посіву озимого ріпаку 1 млн гектарів (посіви осені 2025 року) втрати становлять 200 млн грн. Верхня зона стебел «грубо» та примусово розділяється верхньою частиною конструкції боковин. При цьому багато стручків лопається і насіння висипається на землю (фото 10). Тому рекомендується проводити збирання на високому зрізі, на 2-5 см нижче рівня нижнього ярусу стручків.
Фото 10 – Втрати насіння ріпаку (загальний вигляд поля після появи сходів)
Посіви гречки в 2025 році становили 85 тис. га, а валовий збір склав 70 тис. тонн. В останні роки практикується збирання гречки в режимі прямого комбайнування, однак це не дозволяє уникнути втрат. При стандартизованій нормі посіву 60-100 кг/га фактичні втрати (див. фото 11) перевищують їх 3-4 рази і досягають 300 кг/га. Тобто, втрати зерна складають не менше 25 %. Основні причини високих втрат – нерівномірне дозрівання та крихкість, яка досягає критичних значень при «розтягуванні» термінів збирання. Основні втрати – до 30% виникають через осипання перезрілого зерна, неправильний вибір технології збирання (валкова чи прямого комбайнування), високу робочу швидкість комбайна та високу частоту обертання молотильного барабана в МСС.
Фото 11 – Втрати зерна гречки (вигляд поля після появи сходів зерна гречки)
Горох збирають із використанням зернових жаток для прямого комбайнування. Боби не мають схильності розкриватися в процесі дозрівання. Тобто, втрати самоосипанням – виключені і формуються жаткою та молотаркою комбайна. Кількісна ж оцінка втрат зерна, яке зійшло на полі, з віртуальними сходами господарської норми – 300 кг /га свідчить, що втрати становлять близько 100 кг/га (фото 12).
Фото 12 – Втрати зерна гороху (загальний вигляд поля після появи сходів втраченого зерна гороху)
При середньостатистичній урожайності гороху в Україні – 21-27 ц/га втрати будуть становити 3,7 %, що перевищує допустимі 2% за комбайном майже вдвічі. В кількісному вираженні це буде становити 46 кг/га. При посівній площі гороху в Україні 270 тис. га (2025 рік) втрати складають 12420 тонн. При ціні 13000 грн /т це буде становити в грошовому еквіваленті 162 млн грн!
Збирання соняшника реалізується зернозбиральними комбайнами, коли насіння соняшника досягло повної стиглості (фото 13). Спеціалізована жатка забезпечує зріз стебел на 20-25 см нижче кошиків з насінням. Експлуатаційне оцінювання соняшникових жаток впродовж останнього десятиліття свідчить, що при збиранні соняшника втрати за жаткою – незначні і отримані на рівні 1,9 % (за вимогами – не більше 2,0 %).
Фото 13 – Соняшникове поле готове до комбайнового збирання
Урожайність кукурудзи в Україні на 1 га досягає 10-12 т/га (фото 14). Ціна на її зерно в Україні досягає 10800 грн/т (станом на кінець березня 2026 року). І, звичайно, ніхто не хоче втрачати і зерно в полі і кошти, які можна було б потенційно виручити за втрачене зерно. А скільки ж втрачається кукурудзи при збиранні зернозбиральними комбайнами?
Фото 14 – Кукурудза з урожайністю зерна 120 ц/га готова до збирання
Стебло в полі, незалежно від термінів і сезону збирання, зберігає вертикальне положення. Зерно із початків не осипається. Про втрати зерна мова може йти тільки по результатам комбайнового збирання із спеціалізованими кукурудзяним жатками. Втрати за ними спостерігаються тільки за жатками, тільки в качанах і дуже рідко досягають допустимих 0,5%.
Отже, зернові колосові культури, соя, соняшник і кукурудза при дотриманні технологічних вимог до комплектації зернозбиральних комбайнів відповідними жатками/адаптерами, умов та режимів роботи збираються із втратами, що знаходяться на рівні, допустимому для зернозбиральних комбайнів. Оптимізація технологічних режимів зернозбирального комбайна – зернової жатки/адаптера та молотарки є ключовими для мінімізації втрат. Зернові колосові культури сучасних сортів не мають значних втрат зерна внаслідок природного обсипання. Дещо збільшені втрати ріпаку і гречки при їх комбайновому збиранні обумовлені в значній мірі агробіологічними особливостями цих культур.
