Можливість продати врожай і передбачуваність експортних маршрутів визначатимуть площі та структуру весняних посівів у 2027 році. Остаточні рішення аграрії ухвалюватимуть ближче до лютого, коли потрібно буде забезпечити господарства ресурсами для польових робіт.
Про це Тарас Висоцький повідомив в ефірі телемарафону «Єдині новини».
За його словами, перші орієнтири щодо майбутньої посівної сформуються після завершення осінньої кампанії. Подальші плани залежатимуть від можливостей реалізації продукції та витрат на її доставку покупцям.
Альтернативні маршрути дорожчі щонайменше на $50 за тонну
За наведеною Висоцьким оцінкою, альтернативні сухопутні маршрути дозволяють експортувати до 2,5 млн т агропродукції на місяць, або близько 45–50% необхідних обсягів.
Водночас перевезення ними коштує щонайменше на 50 дол./т більше, ніж через глибоководні морські порти.
Щоб знизити витрати, Україна працює над підвищенням ефективності європейських «Шляхів солідарності». Йдеться про скорочення черг, прискорення відвантажень і проходження вантажів.
Паралельно тривають переговори з міжнародними партнерами щодо додаткових маршрутів і можливостей збільшення експорту. За його словами, ситуацію з чергами на пунктах пропуску та швидкістю проходження транспорту значною мірою стабілізували, а ефективність роботи цього напряму оцінюють у 70–80%.
Додаткове зберігання потрібне для близько 11 млн тонн зерна
Обмеження експорту також збільшують потребу в місткостях для врожаю. За словами Висоцького, Україні необхідні додаткові потужності для зберігання близько 11 млн т збіжжя.
За підтримки міжнародних партнерів залучено кошти на придбання зернових рукавів. Один такий рукав може вміщувати до 250 т зерна та розміщуватися на полях, токах або промислових майданчиках господарств.
Висоцький зазначив, що за належних умов зерно в рукавах може зберігатися до року, а за потреби — до двох років без суттєвого погіршення якості.
Децентралізоване зберігання зменшує ризики втрати врожаю
Серед переваг зернових рукавів — можливість розміщувати запаси в різних місцях, уникаючи концентрації великих обсягів продукції на одному об’єкті. Це зменшує ризик значних втрат унаслідок атак.
Озвучена Висоцьким вартість такого способу зберігання становить близько 4 дол./т. Рукави не потребують постійного енергопостачання, а обладнання для завантаження може працювати від трактора.
За його словами, забезпечення зберігання врожаю, розширення експортних можливостей і здешевлення логістики безпосередньо впливають на здатність аграріїв фінансувати та планувати наступний виробничий сезон.
